Бордун Любомир Бориславович народився 29 червня 1984 року в місті Заболотів.

Спершу навчався в Коломийському ліцеї №5, а згодом у Коломийській гімназії імені Михайла Грушевського, яку закінчив із золотою медаллю.

Дві вищі освіти із «червоним» дипломом здобув в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. За час навчання в університеті два роки поспіль отримував Президентську стипендію.

Навчався в аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де і почав свою педагогічну діяльність.

Повернувшись в рідне місто, працював вчителем і заступником директора в Коломийському ліцеї імені Михайла Грушевського, а з 2016-го року начальником управління освіти Коломийської міської ради.

Одружився Любомир 2007 року, із дружиною Іриною виховував двох дітей – Ладу і Дарія.

Любомир завжди займав активну громадянську позицію, хотів позитивних змін в рідному місті, тому вступив до партії «Об’єднання Самопоміч» і був депутатом Коломийської міської ради двох демократичних скликань. За його безпосередньої участі за час депутатства було створено відпочинкову зону «Інший берег Пруту» і облаштовано дитячий і спортивний майданчики на виборчому окрузі. Як депутат також активно допомагав своїм виборцям.

Життя Любомира було надзвичайно активне. Адже ще з дитячих років він встигав всюди і завжди. В школі співав у хорі та ансамблі, відвідував багато гуртків, захоплювався футболом, а пізніше грав у багатьох футбольних клубах області. В університеті був головою профкому факультету, очолював команду КВК. Завжди встигав поєднувати роботу із своїми захопленнями. Казав, що рух – це життя, тому пробіг десятки пів марафонів і один марафон. До цього захоплення долучив і сім’ю часто бігав пліч-о-пліч із дружиною і донечкою.

Любомир був фаховим спеціалістом, який активно втілював в життя новітні освітні тенденції, прагнув вдосконалення освітнього процесу на кожному етапі. За його керівництва було втілено багато бюджетних проектів для шкіл. Започаткував стипендії для учнів та вчителів за високі досягнення в предметних олімпіадах.

Любив Батьківщину, тому добровольцем 7 березня 2022 року став на її захист. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, був командиром гранатометного відділення і безпосередньо брав участь у найзапекліших боях. Зі слів побратимів, він і тут став фахівцем – досконало оволодів військовою справою, першим кидався у бій і на допомогу. Під Бахмутом на полі бою 23 вересня і обірвалося життя Любомира…

За особисту мужність і самовідданість, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) і нагрудним знаком «Захисник України» та відзнакою «За бойову звитягу».

Присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коломиї” (рішення Коломийської міської ради від 19.12.2022 року №2383-39/2022), посмертно.