Критерієм успішної адаптації до нових умов є насамперед ступінь збереження психічного та фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової та фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон і вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. 

Під час виконання домашніх завдань дитиною контролювати дотримання санітарних вимог. Важливою якістю батьків є чутливість до дитини.  Недостатньо бути постійно з дитиною, потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування. Будьте уважними до дитини, а також чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може означати дуже багато. Звичайно, легше відсахнутися від проблеми, ніж вирішити її.

Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. І навіть тоді, коли ми не помічаємо, наші діти спостерігають за нами і вчаться бути такими, як ми.

Підлітки зазвичай доволі гостро переносять будь-які кризові ситуації, і війна, звісно, не виключення. Дітям старшого віку зараз дуже складно, адже вони уже розуміють, що відбувається, але ще не мають достатньо життєвого досвіду, щоб ефективно боротися зі своїми емоціями. Нам всім зараз дуже складно, але нашим підліткам – особливо непросто. Тож у ЮНІСЕФ дали поради, як зараз можна підтримати своїх старших дітей.

Як підтримати підлітка у кризові ситуації: поради психолога

Отже, під час війни та непростих життєвих ситуацій, які вона провокує, по відношенню до підлітків психологи радять:

►Говорити і слухати. А головне чути те, що дитина розповідає: про свої думки, почуття, сприйняття ситуації. Варто пояснити підлітку все, що відбувається, враховуючи його вік і знання.

►Планувати майбутнє. Не бійтеся разом мріяти та планувати, що будете робити після війни. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують, а також додають впевненості у майбутньому.

►Обійматися. Тактильний контакт дуже важливий в умовах невизначеності і стресу, тож частіше обіймайте свою дитину і говоріть їй, що все буде добре.

►Дивитися разом улюблені фільми. Психологи радять обирати життєствердні фільми, які здатні подарувати відчуття надії. Дивіться разом, обійнявшись, а потім обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після війни обов’язково знову буде нормальне життя.

►Читати вголос. Це заняття дає відчуття захищеності та спокою. Тільки не читайте тривожні новини, краще читайте книжку з цікавим, а головне “мирним” сюжетом.

►Хвалити за досягнення дитини. Зараз для вашого підлітка життєво важливо, щоб його (чи її) хвалили за найменшу дрібничку. Так ви вселяєте підлітку віру у свої сили та демонструєте свою підтримку.

►Заохочувати спілкуватися з однолітками. Через стрес дитина може стати закритою і не бажати спілкуватися з однолітками. Та це шкідливо для її психіки і розвитку. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Тож варто усіляко сприяти цьому і використовувати будь-який шанс на спілкування дитини з друзями. Оптимально, щоб це було спілкування офлайн, але якщо немає такої можливості, онлайн-спілкування теж буде корисним, не варто йому перешкоджати.

►Долучати підлітків до допомоги іншим. Це дуже важливо, щоб дитина відчула свою соціальну значимість. Але робити це треба за умов максимальної безпеки для неї. Можна долучатися до допомоги разом з підлітком, так він відчує вашу підтримку і турботу.

Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Одразу звертайтеся до психолога (у сьогоднішніх умовах підійде і онлайн-консультація), якщо побачите у дитини ознаки ступору, апатії, депресії чи посттравматичного розладу.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну страждають люди. Те, що могло наснитись у страшному сні, сьогодні ми бачимо й проживаємо наяву. Але нам потрібно бути сильними й боротися зі страхом!

1)    Як боротися зі стресом і тривогою?

Як стверджують психологи, ніхто з нас раніше не був в таких умовах, тому логічно, що ми не знаємо як треба реагувати й що робити. Усі сьогодні – «жертви небезпеки від людей, і кожна людська реакція – це логічна відповідь на ненормальну та невідому раніше ситуацію».

Любов Сощенко наводить такі реакції на стрес:

1)  Шок (заціпеніння, невіра, що почалася війна);

2)  Активні емоційні прояви (від паніки, істерики, плачу до злості, агресії,  дратівливості);

3)  Фаза усвідомлення (ми розуміємо, що нічого змінити не можемо);

4)  Прийняття, адаптація (починаємо допомагати іншим, повертаємось до своїх звичних обов’язків).

 «Дуже важливо, щоб ми не притуплювали свої переживання на цих етапах (пиття ліків: гідазепам, барбовал) та максимум вивільняли свої емоції. Хочеться плакати – плачте, хочете виговоритися – говоріть!», – каже Любов.

Аби процес відновлення й адаптації пройшов максимально добре, психологи радять мати:

• доступ до інформації (про ситуацію, близьких людей, послуги тощо);
• людину, яка може вислухати (бажано емоційно сильніша);
• контакт із рідними, знайомими, друзями;
• особливу підтримку (молитва, ритуали тощо);
• допомогу / поради (медичні (можна вживати валеріану, гліцисед), психологічні).

2)    Які вправи допоможуть зменшити стрес?

Встановлення контакту з реальністю.

• Знайдіть у кімнаті 5 речей одного кольору (наприклад, синього), потім 4 речі, до яких можна доторкнутись (відчуйте їх на дотик), 3 об’єкти, які можна почути (наприклад, робота комп’ютера, годинника), 2 – які можна відчути на запах (наприклад, дезодорант, парфуми, ефірна олія), 1 – відчуйте на смак (яблуко, спрей для горла);
• Переключіться від емоцій на розум – рахуйте від ста до одного, робіть складні приклади.
• Сядьте на підлогу, відчуйте основу під ногами;

Дихальні вправи.

• Повільно  видихніть і підніміть догори руки;
• Вдихайте через ніс, видихайте через рот;
• Якщо поруч є людина, візьміть її за плечі та дихаючи животом дивіться один одному в очі.

Вправи для тіла.

• Ходіть на пальчиках, потім сконцентруйтесь на стопах;
• Розминайте м’язи (руки, стегна);
• Робіть ті вправи, які були звичні для вас до війни (вакуум, присідання, ранкова та вечірня зарядка тощо).

Також ефективним антистресом є сміх до 5 хвилин, домашні улюбленці, свіжа випічка, різні аромати (м’ята, меліса, цитрусові тощо).

3)    Як боротися з панічними атаками? 

  Людина накопичує негативні емоції упродовж життя. І не завжди вони викликають панічні атаки чи стрес. Той факт, що війна застала нас зненацька, провокує наш організм до посиленої тривоги.

Якщо ви бачите, що тривога починає керувати вами (сковані рухи, емоції, тремтіння тіла), психологи радить:

• Прийняти свої емоції. Не думайте, що якщо вам страшно, то ви слабкі. Аж ніяк! Ви просто жива людина, яка має право на це в такій ситуації. Щоб прийняти, скажіть: «Я боюсь, мені страшно, я тривожусь». Озвучте, те що відчуваєте в голос, адже таким чином вам стане легше.

• Виписати все на листок. Візьміть аркуш і напишіть усе те, що зараз відчуваєте. Наприклад, як вам страшно, тривожно, як далі жити. Опісля знищіть цей листок.

Якщо ж тривожні думки не дають вам спокою, дайте собі відповідь на запитання: «Чи потрібно переживати за це зараз?». Якщо «Так», тоді складіть письмовий план дій і дійте за ним. Якщо «Ні» – змініть фокус на щось інше.

• Дбати про інформаційну гігієну. Не слідкуйте за новинами цілодобово, адже вони (особливо фейкові) підвищують тривожність. Краще скоротіть цей час і натомість приділіть час рідним.
• Просити підтримку та допомогу. Не соромтесь просити. Говоріть прямо: «Я потребую, щоб ти мене обійняв /обійняла», «Я хочу, щоб ти мене послухав / послухала». Не очікуйте, що люди здогадаються.
• Виконувати вправи (згадані вище).

4)    Як говорити з дітьми?

Психологи кажуть, що дітям треба розповідати про те, що зараз відбувається. Але робити це спокійно, не панікуючи.

«Діти дуже чутливі до того, що відчувають батьки. Тому найголовніше – показувати їм безпеку та спокій. Кажу саме про «показувати», адже знаю, що страшно зараз всім. Але саме від вас залежить, як збережеться психіка дитини після всього пережитого. Тому дайте зрозуміти, що ви відповідально ставитесь до ситуації та зробите все, щоб захистити сім’ю»,

«Якщо ж дитя дуже тривожиться, дайте їй завдання намалювати свій страх. Потім цей малюнок варто знищити. Ця проста техніка допоможе заспокоїти дитину».

Також важливо обговорити те, хто буде відповідати за охорону вдома. Наприклад:

1. Слухаємо «старшого» (маму, тата, дядька);
2. Не сперечаємось;
3. Домовляємося з рідними про те, де зустрічаємося, переховуємося, коли втратимо зв’язок.

Сьогодні так само будуть доречні:

1. Буденні справи;
2. Обійми;
3. Комп’ютерні ігри;
4. Пиття теплої (не холодної чи гарячої!) рідини;
5. Розповідь фантастичних історій, казок;
6. Перегляд мультиків, фільмів;
7. Готування разом їжі.

«Дуже важко усвідомити, що нашим дітям потрібно стикатись із війною. Але змінити нічого ми не можемо, а от вберегти їх (психологічно та фізично) –  наш обов’язок» !

5)    Як продовжувати жити?

«Займайтесь рутиною, тими справами, що займались до війни (за можливості). Хваліть себе за елементарні речі: чистка зубів, приготування сніданку тощо».

 Також рекомендується:

• пити чай з цукром;
• щось їсти або, якщо ситі, брати жуйки, соняшникове насіння;
• вживати достатню кількість води;
• укутатись ковдрами, обіймами;
• дотримуватись своїх ролей (наприклад, я зараз, передусім, мама, потім дружина, а потім лікар, громадянка тощо).

Холодний розум і спокій – найефективніша зброя сьогодні. Тому дотримуйтесь вищезгаданих вказівок і не піддавайтесь (як цього хоче ворог) паніці.

Ми – сильний народ і нас ніхто не здолає! Слава Україні!

• кількість грошей, що ви даєте дитині, має відповідати вашому бюджету та віку дитини, знайдіть золоту середину: не обмежувати та не розпещувати занадто
• розробіть систему й обговоріть її з дитиною: видаємо певну суму грошей на однаковий термін, переважно  на тиждень
• не сваріть дитину за те, як вона витрачає гроші, якщо це не шкодить її здоров’ю, допомагайте  тільки тактовними порадами
• спостерігайте,аналізуйте та контролюйте витрати дитини, не втручаючись в її особистий простір без особливої потреби
• найкраще долучати дитину до грошей в тому віці, коли ви ще можете впливати на її відносини з фінансами
• кишенькові гроші додають дітям упевненості, дитина, яка може сама прийняти рішення, що їй купити, почуває себе дорослою
• іноді, щоб купити що-небудь значуще, дитині доводиться чекати, відкладати гроші, це привчає до терпіння, а також до планування  своїх витрат
• нерідко в сім’ї  буває так мало вільних коштів, що кишенькові гроші для дитини здаються марнотратством, у таких випадках давати дитині зовсім невелику, символічну суму краще, ніж не давати нічого, навіть жменя дрібних монет дає їй відчуття незалежності

Небезпека в Інтернеті більша, ніж здається. Діти можуть не розуміти наслідків своїх дій, можуть вважати розвагою те, що призводить до катастрофічних наслідків. Поговоріть зі своїми дітьми про небезпеку онлайн! Нагадайте дітям про важливі правила користування Інтернетом і соціальними мережами.

1. Проговорити основні правила.

Із зовсім малою дитиною чи старшим підлітком важливо спочатку обговорити базові правила. Почати можна з того, що нічого на 100% не є приватним у мережі.

2. Бути обережним з особистою інформацією

Спершу варто пояснити, що таке персональні дані. Напишіть докладний список і розтлумачте, чому важливо максимально зберігати їх у таємниці.

Нагадайте дитині, що вона повинна попереджати вас, коли оприлюднює щось із списку в інтернеті.

3. Використовувати паролі

Діти уже з раннього віку починають створювати свої акаунти у соцмережах та власні електронні скриньки.

Попри те, що сайти самі регулюють, наскільки безпечним є пароль, батьки також мають проконтролювати цей процес.

Можна попередньо розповісти, що пароль повинен містити різні символи й попередити, що його нікому не можна розповідати.

4. Обговорити, що можна поширювати у соцмережах

Діти особливо люблять проводити час у соціальних мережах, тож варто пояснити їм, що можна поширювати у своїх профілях, а що – ні.

5. Зробити спілкування у Whatsapp і Telegram безпечним

Підлітки часто спілкуються за допомогою Whatsapp, Viber і Telegram, не усвідомлюючи, що їхні чати не є 100% приватними.

Саме тому варто розповісти, що не можна писати там про свої банківські рахунки чи паролі.

6. Ділитися новими уміннями

Розповідайте дитині про те, як оновилася стрічка новин на Facebook чи які зміни відбулися у додаванні відео на Instagram.  

Це допоможе дітям легше пристосуватися до нововведень й уникнути пов’язаних із ними проблем.

7. Пояснити небезпеку безкоштовного публічного Wi-Fi

Діти люблять безкоштовний Wi-Fi – а хто не любить? Поясніть їм, що ці мережі можуть робити доступними їхні дані.

8. Завантажте VPN (virtual private network)

VPN-підключення допоможе ефективно захистити користувачів.

9. Убезпечити від ігрових афер

Домовтеся про те, що діти скачуватимуть ігри під вашим наглядом або самі завантажуйте розваги для них. Щоразу переконуйтеся також, що ви використовуєте перевірені сайти й додатки.

10. Не розмовляти із незнайомцями у чатах

Діти охоче долучаються до чатів і груп, але важливо попередити їх стосовно небезпеки спілкування із незнайомими людьми.

11. Не вірити рекламі в електронній пошті

Не все те золото, що блищить. Варто пояснити дітям, що приголомшливі акційні пропозиції, які надходять в електронних листах – обман і спосіб заволодіти особистою інформацією користувача.

Безумовно, постійно лізти в особистісний простір дитини ‒ не найкраща ідея. Але як тільки підліток починає користуватися інтернетом, ви повинні проконтролювати, скільки часу він проводить у віртуальному світі, які сайти відвідує, з ким спілкується. Чи немає чого підозрілого? 

Візьміть собі в помічники програми, які можна встановити на домашній комп’ютер: «Adult Blocker»,  «Child Web Guardian Pro»,  «Kids Control 1.6», «Кібер Мама»   

Турбота про дитину ‒ завжди на плечах батьків! Пам’ятайте про це, вибудовуйте довірливі відносини, вислухайте скарги дитини і м’яко контролюйте її вільне проведення часу.